Ставки зроблено, ставки прийняті
11.08.2008

Кремлівська політика відновлення статусу наддержави перейшла у збройну фазу – коштом трагедії жертв російської агресії в Грузії цинічно розіграно нову геополітичну гру світового масштабу. Авторитарному режиму вже не досить економічних, гуманітарних і політичних засобів для забезпечення гегемонії в світі і, щоб довести свою претензію на статус світового лідера, своїми збройними діями всупереч усьому масиву міжнародного права Росія демонструє, що її «бажання це закон».

Надзвичайно хотілось би присвятити цей допис аналізу питань справжньої соціальної ваги, проте останні тижні на першому плані обивательської уваги й надалі залишаються політтехнологічні маневри провідних гравців українського політикуму, витісняючи всі інші проблеми поза межі публічної дискусії.

Таким чином ми стаємо вимушеними глядачами театральних постановок трагі-комічного фарсу: блокування БЮТом послання Президента і вихваляння неіснуючого пакету антиінфляційних законів, шуму навколо громадянства народного депутата Давида Жванії чи Катерини Ющенко, роздмухування спекуляцій навколо ляльки Гітлера, прогнозів Андрія Портнова і натяків Юлії Тимошенко щодо політичної кар`єри Президента, зазіхань на статус Севастополя і обміну чорними мітками, демонізації Балоги, відчитування міністрів уряду з квоти НУНС і виклику на килим голів облдержадміністрацій… Цей перелік можна продовжувати в нескінченість. В той же час, розуміння складних персонажів й заплутаної сюжетної лінії нашої театральної дійсності глядачам упрощують через популістську акцентацію стереотипів чи створення нових міфічних образів, які покликані забарвити політичних акторів в білий або чорний колір за всіма канонами жанру.