Незважаючи на зовсім свіжу реформу кримінального законодавства, Кримінальний Кодекс України в багатьох аспектах не відповідає реаліям сучасного життя і містить суттєві прогалини. Такі недосконалості законодавства зруйнували життя не однієї людини. Останній приклад, який привертає увагу і викликає занепокоєння це випадок із смертю тринадцятирічного хлопця на відкритих змаганнях з тхеквондо у Кременчуці. Не дивлячись на покази тренера, рефері й очевидців про те, що удар у голову, який спричинив смерть потерпілого, був дозволеним і нанесеним в межах правил і регламенту проведення змагань, було повідомлено про порушення кримінальної справи про вбивство через необережність.

Ми висловлюємо співчуття батькам і родичам хлопця, який загинув. Втім мусимо замислитись над тим, що трагізм цієї ситуації стане ще драматичнішим, якщо жертвою нашого недосконалого законодавства буде доля ще одного неповнолітнього. Мова йде про розділ VIII “Обставини, що виключають злочинність діяння” Кримінального Кодексу України. Ряд прикладів кримінального законодавства іноземних держав до переліку таких обставин обгрунтовано включає зайняття спортом, а саме злочинність діяння виключається якщо шкода була нанесена під час правомірних занять спортом і відповідно до встановлених правил і регламентів спортивної дисципліни. Тобто, лише спортсмени, які умисно або через необережність порушили правила спортивної дисципліни, нестимуть кримінальну відповідальність за нанесену шкоду.

Вважаємо, що такий підхід до питання відповідальності спортсменів є обгрунтованим, адже усі учасники занять спортом усвідомлюють підвищений ризик та небезпеку таких занять. Інакше під загрозою кримінальної відповідальності опиняються усі професійні спортсмени, особливо контактних видів спорту. Правоохоронні органи проявляють певну толерантність до таких випадків, але, як бачимо, резонансні події як випадок у Кременчуці вимагають щоб ці правовідносини були відповідним чином врегульовані законодавством.

Створення на цьому тижні Росією газового “ОПЕКу” повинно врешті змусити Європу до адекватної політики на газовому ринку щодо надміру нескромних запитів постачальників природного газу. Останні події засвідчили, що ЄС, в силу слабкості переговорних позицій окремих країн-членів, став настільки залежним від поставок енергоресурсів, що це має пряме відображення також і на політичних рішеннях.

Очевидно, інституції ЄС повинні уважніше розглянути активніше регулювання газового ринку з метою недопущення згортання конкуренції, що неодмінно матиме місце в близькій респективі, особливо зважаючи на зростання присутності Газпрому на європейському ринку.