Долі національних героїв

1 жовтня, 2012

Вчора мав нагоду переглянути фільм “Майкл Коллінз” (Michael Collins), фільм 1996 року з Лайямом Нісом і Джулією Робертс про героя національної революції Ірландії, яка звільнила Ірландію з-під колоніального гноблення Британської імперії. В сценарії фільму досить точно відображені історичні факти.

У фільмі Майкл Коллінз, під час голосування національними зборами за схвалення угоди з британцями, робить ще таку знакову промову:

“Звертаюсь до кожного. Можете зробити з мене цапа відбувайла, якщо бажаєте. Можете називати мене зрадником, якщо хочете. Але, прошу, збережімо державу.

Альтернативою цій угоді є війна… яку ніхто серед присутніх не може собі навіть уявити.

Якщо ціною свободи… ціною миру є очорнення мого імені…
Я радо її сплочу.”

Не дарма, під час перегляду напрошувались паралелі з Україною:

Лідер ірландської революції укладає угоду з урядом Британії, за яким північна іпландія залишається в складі Об’єднаного Королівства, а ірландці складають присягу британським монархам. В тій ситуації, яка склалась, альтернативою тій домовленості була війна з вірогідною поразкою ірландського спротиву.

Лідер помаранчевої революції погоджується на внесення змін до конституції, які обмежують повноваження президента, аби не допустити кровопролиття і підписує Універсал Національної Єдності з опонентами щоб врятувати курс країни на демократизацію.

В Ірландії радикальне крило не визнає угоди Майкла Коллінза з британцями, розколює національний рух спротиву, починає громадянську війну, і, зрештою, вбиває героя, який казав, що його “поступки” дають “свободу, яка дозволить досягнути свободу”.

В Україні радикальне крило, яке підтримується угрупуванням олігархів, спільно з медведчуківцями, регіоналами, комуністами і литвинівцями відправляє в відставку уряд Єханурова, потім ця ж сила через непомірні амбіції лідера не приєднується до Універсалу національної єдності, глибоко розколює прихильників майдану, самовіддано бореться проти лідера “помаранчевої” революції і призводить до поразки демократії на президентських виборах.

Сьогодні Майкл Коллінз один з найбільших героїв Ірландії, про якого знімають фільми. Чи хтось згадує добрим словом про його вбивць – питання, мабуть, риторичне…

Країна когнітивного дисонансу

15 серпня, 2012

Публікація на УП

Продовження. Початок Віра й відповідальність

Досить ненадовго виїхати із країни, щоб після повернення відчути з усією гостротою сюрреалізм місцевого життя. А, якщо ще й була необхідність пояснювати іноземцям нюанси українських політичних процесів – то постійно ловиш себе на думці, що з їхнього боку ці процеси мусять видаватись, м’яко кажучи, не зовсім адекватними.

Це зовсім не означає, що самі вони будуть у змозі раціонально пояснити політику власних урядів. Скажімо, у питанні заходів боротьби з фінансовою кризою на користь тих інституцій, які до нього безпосередньо причетні, і за рахунок тих, по кому ця криза найбільше вдарила. Чи, скажімо, чому їх поточна політика в стосунку до України й Білорусі жорсткіша від позиції по порушеннях прав людини в Росії – беручи до уваги, що Білорусь не проситься в Європейський Союз, до чого вони апелюють в українському випадку.

Зрештою, ці питання для іншого матеріалу.

Різні напрями соціології дають достатньо переконливі пояснення, чому люди оцінюють світ навколо по-різному. Сприйняття реальності моїми європейськими співрозмовниками так само залежить від факторів, які обумовлюють взаємовідносини в їх суспільствах, як і сприйняття реальності українцями.

Кожна нація, як складне й динамічне утворення, конструює власну, відмінну від інших народів, соціальну реальність, через щоденне тлумачення чуттєвого сприйняття дійсності й переосмислення наявних знань.

Умовно: крізь призму низки факторів, зокрема, соціальних цінностей і норм, – ми вибірково реагуємо на різні факти й події, приймаючи або відкидаючи ті чи інші їхні інтерпретації. У результаті формуємо соціальні установки й переконання, які мотивують нас до певної поведінки.

І так – по колу… Це природний процес упорядкування хаосу щоденного життя й надання йому значимості. Можна вважати, що ми в постійному пошуку спрощення дійсності для більш зручного вжитку.

Особливо в цьому спрощенні, у потрібному для себе напрямку, зацікавлені політичні гравці. Тому найбільші війни відбуваються в сучасному світі за розум і серця людей.

Читати далі »»