Цитата із сьогоднішнього випитування на УП мало б наштовхнути прихильників парламентської опозиції на певні міркування про власне голосування в 2012.

“Но у Партии регионов просто нет голосов для государственного статуса русского языка.
– Вы знаете, ко мне приходят многие представители других фракций, в том числе Объединенной оппозиции, которые готовы голосовать за русский язык как государственный. Вы можете поговорить с днепропетровскими депутатами от “Батькивщины”, они не скрывают свою позицию.
– Павелко, Сергиенко, Дзензерский – эта группа?
– Я знаю, что некоторые из них заходили в “Батькивщину” с условием свободного голосования по языковому вопросам.”

Зрозуміло, за цих “захисників” української мови голосували не “донецькі”, а люди, які не роблять висновків з політичного шляху цієї партії – адже відомо, що закон Колісніченка-Ківалова був ухвалений саме завдяки 29 депутатам, обраним за спискам БЮТ.

Гостра дискусія довкола київського “Маршу рівності” унаочнила проблему розуміння українцями європейських цінностей. Минулої п`ятниці Рада ЄС (Рада Міністрів) ухвалила висновки щодо основних прав людини і верховенства права, в яких чорним по білому перелічуються такі цінності станом на сьогодні, бо відзначається, що концепція має динамічну природу.

Рада також закликала Єврокомісію розглянути шляхи вдосконалення забезпечення основних прав і свобод щоб дати відсіч (і тут читати уважно) крайнім формам нетерпимості – як то: расизму, антисемітизму, ксенофобії, та гомофобії.

Щодо переліку європейських цінностей, то Рада нагадує про ст.2 Договору про ЄС: повага людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенство права та повага освноних прав людини, зокрема права осіб, які належать до меншин.

Наголошується, що ці цінності є СПІЛЬНИМИ для усіх держав-членів ЄС в суспільстві, де панують: плюралізм, відсутність дискримінації, толерантність, справедливість, солідарність та рівність.