“Гнучка ціннісна політика” Західних демократій може бути новиною, мабуть, тільки для українських ідеалістів, які за найменші помилки розпікали критикою “помаранчевих”, порівнюючи з ідеалізованим візерунком західних урядів.
Вчорашня заява Держсекретаря США Гілларі Клінтон не залишає сумнівів у справжній ціні демократичних ідеалів для американського уряду.
За красномовними словами пані Клінтон:
“Слід також зауважити, що цього року Україна відзначила двадцяту річницю незалежності, і це дає нам нагоду звернути увагу на іншу ключову сторону стратегічного партнерства наших націй, нашу спільну відданість демократії та спільним цінностям…
Ми віримо, що Україна торує шлях до досягнення цієї мети і ми закликаємо її продовжити просування вперед. Ми дуже віддані продовженню демократичного поступу в Україні…
Ми віримо, що Україна стоїть на порозі досягнення стабільної дієвої демократії, яка сприятиме її процвітанню та безпеці, зміцнить її стосунки з партнерами та сусідами і надасть більше можливостей українським громадянам…”
В цій схвальній і приязній тональності губляться дуже ощадні й несміливі натяки на необхідність побудови в Україні “системи стримувань та противаг, справедливих і неупереджених інституцій, судової незалежності, дієвого виборчого закону та незалежних ЗМІ і громадянського суспільства”.
Отож, можливо й українським громадянам пані держсекретар також порадить “вірити” в дієву і стабільну демократію уряду, з представником якого вона дружно потиснула руки в питанні відмови від високозбагаченго урану, бо, щоб в ту описану “демократію” повірити, українцям необхідно закрити очі на власну щоденну авторитарну дійсність.
Що ж, вірою, кажуть, справді можна звернути гори…
