Право на помилку
п'ятниця, 10 лютого, 2012Публікація на Українській Правді.
Наближаючись до завершення другого року терміну повноважень президента, видається, що 2011 рік став, мабуть, важливішим за наслідками для країни, ніж сам рік президентських виборів.
Звісно, хтось вважатиме минулі президентські перегони більш доленосними. Втім, сумний вибір, пропонований у другому турі, був символом поразки українців, незалежно від імені переможця. Позаяк його фіналісти відображали:
– суспільний запит на “сильну руку”;
– відсутність розуміння принципів демократії;
– деструктивні ціннісні установки масової свідомості;
– загальну невизначеність щодо ідеологічних переконань побудови економічного й політичного життя;
– відкидання порозуміння на користь войовничого антагонізму;
– та приглушення морального імперативу в масовому голосуванні за принципом вибору “меншого зла”.
Суспільство, яке бажає бути обманутим, без сумніву, досягне цієї мети. Звичайно, залишається ще деяке число прихильників віри в “кращу альтернативну версію” розвитку подій, у випадку приходу до влади іншого імені.
Та неупереджений аналіз не сприяє таким міркуванням.