Перевтілення НАТО

12 лютого, 2008

Дивним чином, можливо через надмір гарячіших локальних подій, українські екперти повністю проігнорували важливий аспект свіжої заяви щодо НАТО кандидата у президенти США від Республіканської партії Джона Маккейна, яка прямо дотична до вирішення політичного протистояння в Україні. Йдеться не про заклик допомогти Україні (й Грузії) вступити в НАТО через “важких сусідів” – така заява здатна долити хіба більше масла в вогонь сьогоднішнього протистояння, – йде мова про те, про що я писав в цьому блозі минулого року, а саме – перетворення НАТО в світовий клуб демократичних держав. Програмна заява Джона Маккейна містила чіткий і однозначний заклик до встановлення нового глобальний порядку, серед іншого, через заснування Ліги Демократій на чолі з державами НАТО для захисту і просування принципів демократії у світовому масштабі.

З погляду сьогоднішнього дня аргументів щодо такого перетворення лише побільшало. НАТО вже майже два десятиріччя не може знайти себе у нових геополітичних реаліях. Незадоволення США щодо участі країн ЄС (особливо Німеччини) в облаштуванні демократичного Афганістану досягає критичної межі. Ряд урядів (Іран, Північна Корея, Венесуела) продовжують кидати відвертий виклик США та ще й невирішена проблема з Іраком й світовим тероризмом. Звичайно, розширення мандату НАТО/Світової Ліги Демократій дозволило б Вашингтону досягнути цілі недосяжні сьогодні. Без сумніву США будуть всіляко проштовхувати цю ідею, незалежно від того чи Маккейн стане президентом, адже в США гарні ідеї, які працюють на державу, підтримуються незалежно від кольору партій на відміну від України. Тому, хто б не став володарем Білого Дому, він (вона?) буде зацікавленим в потужному інструменті легітимізації геополітичних ігор США. Очевидно, що мандат нової організаці будуть намагатися розширити на надання допомоги демократичним урядам у випадку їх повалення неконституційним шляхом чи на надання допомоги народам, які потерпають від тоталітарних режимів. Можна припустити, що, навіть в сьогоднішніх умовах, США вдасться переконати своїх європейських партнерів у необхідності створення такої організації. Станом справ в НАТО незадоволений ніхто, особливо у світлі економічного і політичного підйому Росії та Китаю. Ймовірно хіба, що Франція та Німеччина, які побоюються зросту, і без того надвеликого, впливу США та не хотіли б зайвий раз дрятувати Росію, можуть висловити ряд застережень, які б обмежували свободу дій США в новоствореній організації, що в перспективі могло б навіть призвести до послаблення впливу США у світі.

Отже, Ліга Демократій чи Світова Організація Демократії була б таким собі ГУАМом світових масштабів, метою якого була б підтримка і захист демократії у всьому світі, з єдиною принциповою відмінністю – він був би озброєним. Оскільки, сумніваюсь що Маккейн читає веблог вашого скромного слуги, то не здивуюсь якщо на пропозицію створення Ліги Демократій його наштовхнув саме приклад ГУАМ. Ліга Демократій мусила б стати в першу чергу альянсом демократичних режимів, які шукають відповіді на виклики сьогодення, а вже в другу – військовим блоком. Це б дозволило відновити репутацію, довіру та підтримку організації міжнародною спільнотою. Кажучи простіше, такий товар можна набагато легше продавати, оскільки це вже не автомати чи танки, а свобода, вибір і право.

Врешті тут ми підійшли до того, який стосунок усе це має до України. Вступ України в НАТО, наскільки обгрунтований, настільки й неправдоподібний навіть в середньостроковій перспективі бо шансів на позитивну відповідь референдуму обмаль. Однак, зникне НАТО – зникне уся радянська демонізація НАТО – зведеться нанівець російська аргументація проти розширення НАТО (Росія ж заявила нещодавно, що вона вже настільки демократична, що моніторинг виборів міжнародними спостерігачами їй непотрібний) – зникне проблема! Що більш важливо, «захист і просування глобальних демократичних принципів» в Україні можуть продавати усі політичні партії, окрім комуністів, звичайно. Таким чином, Україні не потрібно зациклюватись на ПДЧ, а врамках існуючої співпраці підтримати ініціативу створення Ліги Демократій, більше того зробити формальну пропозицію створення нової організації і стати країною-засновницею. Для досягнення такого значного результату високу майстерність має проявити українська дипломатіїя і я вважаю, що це цілком їй під силу.

В перспективі Ліга Демократій могла б об’єднати усі демократичні держави світу, залишивши на узбіччі кілька десятків псевдодемократій та авторитарних країн. Це б призвело до певної напруги у світі, оскілька загроза недемократичним режимам набула б більш матеріальних контурів на відміну від сьогодення, коли принципи суверенітету з горем, але здебільшого дотримуються. Однак, все тече і все змінюється, тому не будемо спекулювати щодо такого далекого майбутнього – в нас є робота, яку потрібно робити сьогодні.