ДАІ повертається

17 січня, 2008

Кожному, хто живе в цій країні, очевидна катастрофічна проблема з безпекою руху на дорогах. Боязко користуватись транспортом та й, взагалі, виходити на вулицю. І не потрібно винити лише стан доріг – в більшості досліджень, проведених не лише в Україні, але й у цілому світі, серед причин дорожньо-транспортних пригод стан доріг займає останні місця. Масове нехтування правилами дорожнього руху це трагедія нашого суспільства і прояв найгірших його рис, – в першу чергу безвідповідальності, зухвальства та непомірного егоїзму. Практично кожної хвилини на вулиці ми стаємо свідками порушень, які не можна пояснити нічим іншим. Арогантські, хамські відносини в суспільстві, викликані нашим диким капіталізмом, який замінив людські душі шлунками, переносяться в однаковій мірі й на дороги.

Однак, наскільки суспільно важливим є вирішення цієї жахливої проблеми, настільки ж недолугі методи, що для цього використовуються міністерством Луценка. Замість втілення системних заходів маємо нелегітимний показовий каральний рейд ніби-то навіть неіснуючого правоохоронного органу. Хіба за короткий час від небуття, в яке ДАІ відправив указ Президента, до повернення в милість владних осіб відбулась якась суттєва реформа цього органу? Хіба не ДАІ є чи не першою причиною цього масового безміру на дорогах через те, що водійські права продаються наліво-направо, відповідальність за порушення зводиться до традиційного хабаря, а праця в ДАІ, взагалі, є першокласним джерелом збагачення, що закарбовано в камені величезних хоромів відданих своїй нелегкій службі працівників. Врешті-решт, хіба ДАІ повернуло собі хоч крихту довіри населення?

Але ось новий-старий міністр вирішив нам нагадати про важливість належного функціонування цього органу і все було б слушно (бо, як вже говорилось, справа дуже потрібна) якби не спосіб, який «демократичним» назвати важко (бо справжня демократія все ж без верховенства права немислима). Отож, 10 січня, в день впровадження «титанічного» задуму Луценка в життя, сайт МВС мовчав про який-небудь документ, що мав би розв’язати руки інспекторам. Так само мовчав сайт Міністерства юстиції про реєстрацію такого наказу. В той же час етером українського телебачення котилась залякувальна інформаційна хвиля про неіснуючий наказ міністра та завзяття володарів смугастої чарівної палички в наведенні порядку на дорогах. Для підсилення ефекту на і без того перестрашених водіїв, в цю інформаційну хвилю влили ще й свіжий потік новин про проект закону (хоч інколи журналісти чомусь забували згадувати, що це всього лиш проект), який впровадить суворішу відповідальність за порушення через драконівські штрафи (на даному етапі це, напевно, для завищення хабарів). Паралельно запрацювала каральна машина. Машина, яка повністю ігнорує існуюче законодавство, громадянські права, процесуальні норми. Не буду вдаватись тут в пояснення юридичних моментів роботи цієї машини, але цікавим є те, наскільки зухвало відкидають закон судді, як на свавілля МВС мовчить прокуратура, чому лише через тиждень журналістам вдається вирвати інформацію, про те, що всі ці заходи відбуваються на основі якогось акту заступника міністра, чи коли нарешті будуть адекватні коментарі Міністерства юстиції.

Важко зрозуміти, чому не можна організувати цю важливу і відповідальну роботу в належний і законний спосіб. Адже ж можна, для початку, відродити довіру до ДАІ через забезпечення патрульних авто камерами, на які б фіксувались порушення. Така відео зйомка була б достовірним судовим доказом, що зменшував би поле для вільного трактування правоохоронцями обставин правопорушення. А якщо б такі камери були підключені в мережу, то таким чином можна було б суттєво звузити можливості для “приватного підзаробляння”, яке часто практикується працівниками ДАІ. Непродуманість же здійснюваних заходів підриває віру і в міністра Луценка і в те, що ДАІ колись усе ж позбудеться усіх тих негативів, через які воно заслужило поганої слави в людей. А, наразі, раджу усім затриманим ДАІ водіям вимагати виконання щонайменше двох речей: по-перше, фіксації в протоколі факту вилучення співробітниками ДАІ водійських прав; та, по-друге, представництво їх інтересів в суді захисником.